Післяпологова депресія – одна з найбільш обговорюваних тем у ЗМІ та батьківських чатах. Проте повністю розібратися у цій проблемі вдається не кожній мамі.
Все ще можна почути коментарі про те, що післяпологова депресія – це лише капризи та забаганки молодої матусі, і якщо вже ти прийняла рішення народити дитину – то будь добра, не скаржся на наслідки цього рішення.
Післяпологова депресія – поширена проблема. У недавньому часі в штаті Алабама (США) у матері забрали дітей після її звернення за допомогою через післяпологову депресію та «погані думки». Післяпологової депресії схильні жінки з різних країн та різних соціальних верств. Однак у деяких країнах частота випадків може відрізнятися. Так, у Сінгапурі післяпологова депресія зустрічається у 3-5% матерів, а Чилі – приблизно в 38%.
Так що ж таке післяпологова депресія і чому ця тема заслуговує на увагу?
Поставити діагноз «післяпологова депресія» може лише кваліфікований медичний працівник. Симптоми дуже широкі і різноманітні, через що можуть бути схожими на звичайну втому.
Один із ефективних методів діагностики – Единбурзька шкала післяпологової депресії (EPDS).
Основними симптомами післяпологової депресії є:
• пригніченість чи різка зміна настрою;
• плаксивість;
• відсутність прихильності до дитини;
• уникнення спілкування з рідними та близькими;
• втрата чи навпаки – посилення апетиту;
• порушення сну, сонливість;
• найсильніша втома;
• втрата інтересу до занять, які раніше приносили задоволення;
• дратівливість, почуття гніву та люті;
• думки про заподіяння шкоди собі чи дитині;
• думки про суїцид.
Як вчасно допомогти молодій матері?
Психотерапевт та психіатр Софія Влох звертає увагу на те, що наявність навіть одного з перерахованих вище симптомів є приводом для звернення до сім’ї до психотерапевта.
Якщо фахівець зазначає у жінки суїцидальні нахили, то дуже важливо вчасно розпочинати кризове втручання, зокрема антисуїцидальний план. Дуже важливо оцінити актуальність суїцидальних думок, з’ясувати, це лише думки чи жінка вже має певний план. Якщо ж антикризовий план не допомагає, і жінка продовжує думати про суїцид, це є прямим показанням до госпіталізації.
Причини виникнення післяпологової депресії
Народження дитини є дуже важливою та потужною подією у житті кожної жінки. Як із фізичної, так і з емоційної точки зору. Нерідко після пологів відбуваються зміни психічного стану жінки.
Досить частину приблизно через тиждень після пологів молоді матусі відчувають так звану «материнську меланхолію» (baby blues) – депресивний стан, подразнення, плаксивість.
Це можна пояснити різкою зміною гормонального фону жінки після пологів. Ці симптоми цілком природні та виникають приблизно на 3-5 день після пологів, а проходять протягом кількох днів або двох тижнів.
Однак у однієї з десяти жінок може розвинутись післяпологова депресія. Після ускладнених пологів суїцид є однією з основних причин смерті жінок у післяпологовому періоді.
Найчастіше депресія виникає на 2-8 тижні після пологів, проте є дані про те, що цей стан може виникнути протягом першого року життя дитини.
Конкретної причини розвитку післяпологової депресії немає. Найважливішу роль відіграють фізіологічні та психологічні причини. Фахівці вважають, що причиною захворювання є гормони. Різке падіння рівня гормонів може впливати на вироблення нейромедіаторів, зокрема серотоніну та дофаміну.
Психологічні чинники не менш важливі: брак сну і страх за дитину можуть спричинити труднощі у вирішенні навіть дрібних проблем.
Зміни в тілі після пологів, а також зміна звичного ритму життя можуть стати тригером для післяпологової депресії.
Метааналіз 18 досліджень свідчить, що втрата контролю за своїм життям є однією з основних психологічних причин виникнення післяпологової депресії.
Варто зазначити, що післяпологова депресія може виникати навіть у чоловіків і прийомних батьків.
Існують дослідження, що доводять підвищення ризику післяпологової депресії після перенесеного кесаревого розтину, а також наступних факторів:
• тривожні та депресивні розлади, які переживає жінка ще до пологів. Це тим, що такі жінки більш чутливі до гормональних змін у організмі;
• наявність двох і більше дітей, що є високим психологічним та фізичним навантаженням, що часто призводить до депресії;
• молодий вік жінки також є одним із факторів розвитку післяпологової депресії. У жінок віком 31-35 років показники нижчі;
• дефіцит соціальної підтримки: труднощі у шлюбі, втрата близької людини тощо.
Лікування післяпологової депресії
Нерозуміння близьких, відсутність допомоги та професійної інформації завершується тим, що молода мати місяцями живе на межі своїх можливостей.
Американська академія психіатрії вважає, що лікування післяпологової депресії має полягати у психотерапії, прийомі антидепресантів та терапії світлом (сеанси штучного світла).
На думку Софії Влох до подолання післяпологової депресії існують два шляхи: прийом антидепресантів та психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова психотерапія. Дія антидепресантів починається лише через 2-3 тижні після початку курсу.
Фахівець вважає, що якщо людина перебуває вдома, то потрібний повноцінний нагляд, а всі предмети, які можна використовувати для суїциду, необхідно прибрати подалі.
Вчасно розпочата когнітивно-поведінкова терапія вкрай важлива, оскільки тільки так можна навчити жінку боротися з поганими думками, тривогою, нестачею сну.
«А ось раніше такого не було»
На пострадянському просторі досі вважається, що післяпологової депресії не існує, і це всього лише капризи матусь, що рознежилися з-за наявності памперсів та пральної машини.
Антропологи вважають, що післяпологова депресія може мати еволюційні підстави – незважаючи на технологічний прогрес, сучасні жінки перебувають у соціальному вакуумі, що сприятиме розвитку депресії.
Біолог Віктор Комаренко зазначає, що мозок людини є складним і відносно більшим, ніж у інших тварин, тому наші діти повинні народжуватися з недорозвиненим мозком для того, щоб розмір голови дозволив плоду пройти через родові ходи.
Формування мозку — тривалий процес, що займає орієнтовно 22 роки, коли завершується формування префронтальної кори. І тому у перші місяці після народження діти повністю безпорадні та вимагають величезної кількості сил для догляду за собою. І для того, щоб виростити дитину, людина розумна століттями намагалася впоратися з цим за допомогою участі у вихованні кількох жінок, а іноді й батьків.
Вважається, що в процесі статевого відбору самки прабатьків почали віддавати перевагу не альфа-самцям, а чоловікам, які вкладають більше ресурсів у самку або догляд за дитиною. Ця залежність збереглася і для сучасних жінок. Це є доказом того, що стратегія розмноження потребує колективних сил для догляду за дитиною.
Дефіцит підтримки з боку батька чи найближчого оточення, незадовільні умови проживання, ускладнена вагітність та пологи можуть наштовхнути жінку на думки про те, що немає сенсу витрачати стільки сил на виховання цієї дитини.
Також існують дослідження, в яких підтверджується факт, що дитина матері, яка переживає депресію, розвивається гірше і в майбутньому має шанс отримати депресію у дорослому житті.
Пам’ятайте, післяпологова депресія — серйозне захворювання, з яким можна впоратися тільки за допомогою фахівців.