Залежність або адикція — нав’язлива потреба здійснювати певні дії, незважаючи на несприятливі наслідки медичного, психологічного або соціального характеру. Це складне захворювання, що зачіпає практично всі сфери життєдіяльності. Проблема залежності належить до галузі медицини і вивчається протягом багатьох років.
З психологічного погляду схильність до появи залежності формується у ще в ранньому віці, коли дитина стикається з важкими переживаннями і не отримує підтримки з боку близьких. Проте потреба знайти надійну опору не зникає, а реалізується у прив’язаності до об’єкта залежності, яка даватиме людині хибне відчуття впевненості, радості та звільнення, а насправді вона забирає свободу, звужуючи коло її бажань до вживання чергової дози, ще однієї безконтрольної купівлі чи безцільного занурення у смартфон.
Фізичні прояви залежностей стають помітними вже на пізній стадії: почервоніння обличчя, виснаження, проблеми із зором чи хребтом тощо, залежно від типу проблеми. Також існує безліч видів психологічних залежностей, які зовні ніяк практично не проявляються.
Перші ознаки будь-якої залежності — це зміни в поведінці людини. Якщо це помічають члени сім’ї, друзі та колеги, то значить, проблема існує вже давно, і тепер вона вийшла з-під контролю.
Як визначити, що близька людина страждає від залежності: алкогольної, наркотичної чи будь-якої ще?
5 ранніх ознак залежності
1. Раціоналізація та проектування
Це бажання довести собі, що тільки таке рішення є найправильнішим і найпотрібнішим у даний момент.
Людина, яка довгий час боролася з алкогольною залежністю, поділилася своєю історією: «У мене завжди був привід випити, спочатку для спілкування, потім для розслаблення після робочого дня. Потім я став випивати для того, щоб заснути, а потім — щоб забути. Я відчував реальну потребу і думав, що її задовольнити зможе тільки алкоголь».
У міру посилення залежності людина починає організовувати своє життя навколо потреби в безперервному доступі до об’єкта залежності (чи то алкоголь, чи то наркотики, наприклад).
Залежних людей можуть дедалі більше дратувати зміни в режимі дня, тому вони можуть звинувачувати у своїй дивній поведінці батьків, партнерів, дітей або несправедливого роботодавця.
2. Перепади настрою та зміни особистості
Швидка зміна настрою також властива для людей із залежністю. При цьому вони часто критикують поведінку інших людей.
При спробах зменшити вживання об’єкта залежності перепади настрою стають більш вираженими. А в деяких людей під час вживання алкоголю або наркотиків зовсім відбувається зміна особистості.
Лікар Андерсон Спікард наводить приклад, коли пацієнт блукав вулицею в спідній білизні, бився, погрожував рідним, однак у тверезому стані не міг пригадати своєї поведінки.
3. Погіршення стосунків із рідними
Більшість людей починають вживати алкоголь чи наркотики в компанії. Але після посилення тяги та погіршення поведінки, їхнє коло спілкування звужується до таких самих залежних людей. Але коли ці «друзі» зникають, людина відчуває себе самотньою та ізольованою.
Сімейне життя людей із залежністю часто руйнується через ці раптові або незрозумілі зміни в поведінці.
4. Низька продуктивність
Людям, які страждають на залежність, часто необхідно докладати зусиль, щоб не втратити свою роботу і мати засоби для існування. Рано чи пізно відбувається погіршення працездатності. Таким людям складніше зосередитися на роботі, вони допускають багато простих помилок.
Також залежні люди можуть ставати агресивними по відношенню до колег по роботі, з’являтися у нетверезому стані, запізнюватися або прогулювати роботу, особливо після свят або по понеділках. Для більшості людей із залежністю виникнення проблем на роботі є початком кінця.
Вони починають відчувати різке зниження фізичних, емоційних та інтелектуальних здібностей, яке занурює їх у все більший хаос.
5. Криза духу
Неконтрольовані сильні бажання стають причиною різких змін функції мозку. Залежні люди часто можуть брехати, ображати друзів і незнайомих людей, цікавитися іншими небезпечними пристрастями, ховати пляшки з алкоголем чи наркотики, красти, позичати гроші, які потім не повертають. Попри зовнішній спокій і впевненість, люди із залежністю практично завжди відчувають глибоке почуття невдачі та приниження.
Ці почуття заманюють людину в нескінченний цикл ненависті до себе. Деякі люди із залежністю закінчують життя самогубством. За даними одного дослідження більша частина самогубств людей віком до 30 років пов’язана зі зловживанням психоактивними речовинами.
Пам’ятайте, спеціалізована допомога потрібна не тільки залежній людині, а й членам її родини. Тривалий емоційний і фізичний стрес не пройде безслідно і може сформувати патологічні реакції, які потребуватимуть корекції.
Робота з адиктивною поведінкою потребує спеціальних знань, тож обирайте психотерапевта, який спеціалізується на роботі із залежностями. Якщо проблема полягає у вживанні психоактивних речовин, до лікування має долучитися лікар-психіатр або нарколог.